«Провадження механізму перенаправлення у сфері реагування на гендерно зумовлене насильство в Житомирській області», під такою назвою в м. Житомирі відбулася обласна конференція за участю спеціалізованих служб у сфері протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН) місцевих органів влади територіальних громад Житомирщини, Департаменту соціального захисту, обласної Служби у справах дітей, обласного Центру соціальних служб, обласного Центру зайнятості, громадських організацій в рамках проєкту ВГО Жіночого консорціуму України «Розбудова потенціалу жіночих організацій для запобігання та захисту жінок і дівчат від ґендерного зумовленого насильства» за підтримки Міжнародного медичного корпусу, USAID.
Розпочав конференцію привітальною промовою до учасників конференції Дмитро Філіпський, регіональний спеціаліст Фонду ООН у галузі народонаселення, координатор Вінницького регіонального САБ Кластеру Захисту. Дмитро акцентував увагу на важливості розбудови мережі спеціалізованих служб в громадах, оскільки це викриває реальну статистику випадків ГЗН, повідомив про впровадження проєкту «Міста і громади вільні від насильства» UNFPA в м. Житомир і м. Коростень, метою якого є розбудова системи надання спеціалізованих послуг постраждалим від ГЗН.
Від Департаменту соціальної політики Житомирської ОВА, координатора політики протидії ГЗН в області, з привітанням до учасників звернулася Шмаюн Тетяна Михайлівна. Пані Тетяна підняла до обговорення проблемне питання створення мобільних бригад психосоціальної допомоги в громадах, їх навчання та фінансової підтримки для виявлення випадків насильства в громадах та реагування на них; проблемне питання функціонування притулків для постраждалих від ГЗН в області, які були створені на державні субвенції. Влада в громадах не розуміє важливості даної теми, а також надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми, яким надано державний статус. Департамент і надалі буде виїжджати в громади по питанню активізації роботи місцевих мобільних бригад.
Радниця з гендерної рівності голови Житомирської облдержадміністрації Наталія Тарасенко привітала учасників конференції і звернула увагу на те, що такі заходи є гарним майданчиком поспілкуватися фахівцям, поділитися своїм досвідом з питання взаємодії і перенаправлення. Пані Наталія нагадала присутнім про важливий міжнародний документ – Стамбульську конвенцію, яку ратифікувала Україна, і яка стала посильним інструментом для покращення вже існуючого в національному законодавстві механізму взаємодії і перенаправлення. Але, пані Наталія наголосила, що який би ми механізм не розробили, важливу роль грає людський фактор, ставлення фахівця до ситуації, його компетенції по вирішенню проблеми. Важливо, щоб люди в громаді не боялися звертатися до спеціалізованих служб за допомогою. І фахівці повинні працювати як з постраждалою особою, так і з кривдником, з родинами і з дітьми. Пані Наталія звернула увагу на важливість підтримки фахівців, оскільки вони теж проживають трагічні ситуації втрати рідних на війні, велику емоційну травму.
Представники Хорошівської громади Галина Мінялук, голова ГО «Нитка Аріадни», Валентина Онофріюк, консультантка з питань взаємодії у розбудові системи протидії ГЗН в рамках проєкту «Міста і села вільні від насильства», голова ГО «Територіальний жіночий центр», Тетяна Костриця, керівниця мобільної бригади UNFPA і Олександр Нечипоренко, заступник начальника Управління соціального захисту населення, розповіли про шляхи, якими спільно створювали систему надання допомоги постраждалим від ГЗН. Важливими умовами розвитку ефективної системи реагування на ГЗН фахівці відзначили наступні: розуміння проблеми та підтримка керівника громади, бажання фахівця працювати в цій сфері, фінансова підтримка мобільної бригади, що дає можливість здійснювати зустрічі з фахівцями спеціалізованих служб, старостами, керівниками військоматів, офіцерами поліції, представниками служби правової безоплатної допомоги і з людьми «від хати до хати», проведення інформаційних кампаній, поширення серед людей телефонів для звернення про допомогу. І як результат взаємодії, в Хорошівській громаді розроблені алгоритми перенаправлення і взаємодії суб’єктів з надання допомоги постраждалим від ГЗН із забезпеченням конфиденційності, принципу «не нашкодь» та зменшенням бюрократичних процедур (підписанням угод, меморандумів, тощо). Розроблені тренінги для 12 старостинських округів та сімей, в яких є випадки насильства. 1,5 % було виявлено постраждалих в Хорошівській громаді.
Досвід Березівської громади представили Савєльєва Олена, завідувач ЦНСС і Герасимчук Ніна, начальник відділу соціального захисту населення, про організацію роботи притулку для постраждалих від ГЗН. Для отримання державної субвенції на відкриття приміщення для притулку було проведено переговори з п’ятьма громадами, підписано Меморандуми з метою спільного цільового використання притулку для тимчасового проживання та реабілітації постраждалих від ГЗН. Також на державну субвенцію придбано автомобіль для мобільної бригади. Заключено угоди: 1) з амбулаторією сімейної медицини; 2) з службою вторинної правової допомоги; 3) угоди з адміністрацією територіальних громад щодо погашення витрат на проживання та надання послуг мешканкам притулку з цих громад; 4) з ГО ЖІКЦ щодо надання психологічної допомоги мешканкам притулку.
До питання надання тимчасового притулку для постраждалих від ГЗН долучилася Ольга Юрченко, директор Житомирського міського центру соціальних служб. Ольга Іванівна розповіла про Житомирську міську кризову кімнату, яка створена при Денному центрі за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. Було наголошено на співпраці з «Поліною», які знають адресу кризової кімнати і можуть поселяти скривджену жінку з дітьми навіть вночі. Одночасно приходить до 20 повідомлень від постраждалих і тому кризова кімната приймає жінок тільки з м.Житомира. Необхідно широко інформувати населення про організації, які надають допомогу через засоби масової інформації, друковану продукцію, соцмережі, сітілайти, тому що люди мало обізнані з такою інформацією.
Питання людських ресурсів, зокрема фахівців- психологів, які б могли на рівні громад надавати первинну психологічну допомогу було запропоновано до обговорення головою ГО «Цвіт Кульбаби» Наталкою Сухачовою. Пані Наталія підняла питання про відповідальність вчителів до виявлення випадків сексуальних домагань до учениць та учнів з боку сторонніх осіб і членів родин. Всім освітянам необхідно пройти відповідне навчання і мати тісні контакти, як із службою у справах дітей, так і з громадськими організаціями, які мають фахівців-психологів з надання допомоги постраждалим від сексуального насильства. Тоді не буде бездіяльності та покриття неприйнятної сексуальної поведінки співробітником. Так, сама пані Наталія, психолог за освітою, фасилітатор з проведення груп самодопомоги з питання подолання стресових ситуацій, могла б бути у складі місцевої мобільної бригади корисним фахівцем.
Психолог Станишівського ліцею, Ірина Скумін, звернула увагу присутніх на необхідність підвищувати обізнаність дітей з людських прав та попередження неприйнятної сексуальної поведінки до них з боку дорослих. Про існування таких випадків сексуального насильства дітей мають також знати і батьки і також, куди в таких випадках звертатися про допомогу.
Продовжила тему важливості збереження фахівців з набутим практичним досвідом роботи в соціальній сфері після проведення децентарізації Ольга Маюн, директор Чижівського районного центру соціальних служб. Три громади Новоград-Волинського району, а саме: Чижівська, Городницька, Яруньська об’єднали фінансові ресурси для утримання такого центру, щоб населення цих громад отримувало кваліфіковані соціальні послуги, зокрема у сфері запобігання гендерно-зумовленому насильству.
Фасилітаторка конференції, голова ГО «Жіночого інформаційно-консультативного центру» Ірина Бабенко повідомила присутніх про ресурсну підтримку безоплатними тренінговими програмами соціальних працівників та медичних працівників громад з надання первинної психологічної допомоги постраждалим особам від ГЗН протягом 2023 і 2024 років. Звернула увагу учасників конференції на розуміння процесу «перенаправлення» і чим цей процес відрізняється від «скерування» і «консультування». Також було піднято проблему наявності фахівців, до яких можна б було направляти постраждалих для відновлення психічного здоров’я.
Про важливість обговорення теми протидії гендерно зумовленого насильства в професійному середовищі медиків, про важливість мультидисциплінарного підходу для надання допомоги постраждалим від ГЗН висловила свою думку Валентина Євгеніївна Донець, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, завідувач гінекологічним відділенням лікарні №1 Житомирської міської ради. Задача лікарів є також у виявленні постраждалих, надання медичної допомоги і скерування до медичних психологів, психотерапевтів.
Про перспективи можливого залучення психотерапевтів до системи перенаправлення та медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства надала інформацію клінічний психотерапевт, координатор діяльності медичних психологів в області Вікторія Сенкевич. Пані Вікторія роз’яснила градацію фахівців та послуг у сфері психічного здоров’я: спеціалізовані послуги психіатрів, медичних психотерапевтів є вартісними і в системі психічного здоров’я займають найменшу частку з всіх послуг, які потребує населення. Найбільша концентрація послуг у сфері психічного здоров’я повинна бути зосереджена на рівні самодопомоги та надання первинної психологічної підтримки. Люди самі повинні зрозуміти що з ними відбувається, самі надати собі допомогу з подолання стресу за програмою самодопомоги ВООЗ, з якою їх мають навчити підготовлені соціальні фахівці та медичні працівники. Сімейний лікар – це «точка входу», саме він перший має виявити пацієнтів, які пережили насильство, за фізичними ознаками та психологічним станом. Тому медицина є дуже важливим суб’єктом в системі перенаправлення. Позитивна тенденція в Україні сьогодні та, що первинна медицина почала брати на роботу психологів в медичні заклади. Але перенаправлення має робити сімейний лікар, якщо ми хочемо, щоб послуга була безкоштовна. Пані Вікторія розповіла про «дружніх спеціалістів», фахівців, які працюють на своїх робочих місцях, але які в «темі» і можуть бути включені в систему перенаправлення. Важливим наробком має стати «маршрут пацієнта», який вибудований дуже зрозумілим і стабільним.
По завершенні конференції з усіма учасниками обговорили плани на майбутню співпрацю. Координатор з протидії ГЗН в Житомирській області пані Тетяна Шмаюн окреслила ряд напрямків спільної роботи: 1) активізація роботи, на підставі розпорядження голови про 1325 розробити відповідні заходи в громадах; 2) зробити гендерний аналіз наших програм; 3) провести навчання для фахівців, які будуть впроваджувати корекційні програми; 4) провести сертифіковане навчання для психологів з надання первинної психологічної допомоги; 5) підключитися всім до проведення обласної координаційної ради 25 травня, де будуть розглянути питання про розв’язання проблем у сфері запобігання ГЗН щодо дітей та протидії торгівлі людьми; 6) посилити підтримку з наповнення Березівського притулку та його функціонування і активізувати дії Олевської міської ради з питання початку діяльності притулку, який створено на кошти державної субвенції.
Учасники конференції запропонували провести онлайн-навчання з перенаправлення, в якому буде поширено кращі практики взаємодії різних служб, організацій і поліції на місцевому рівні, і які проведуть доповідачі конференції.
Ірина Бабенко ознайомила учасників з Картою послуг у сфері ГЗН, яку розробили фахівці Жіночого консорціуму України, запропонувала оновити дані організацій, які увійдуть в Путівник спеціалізованих організацій в Житомирській області. В Резолюції конференції закріпили завдання на майбутню співпрацю. 9 громадських організацій і спеціалізовані служби з 8 громад підписали Меморандум про взаємодію, партнерство та перенаправлення у напрямку запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство.
