Більше 175 країн світу ратифікували або приєдналися до «Протоколу про попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми та покарання за неї», що доповнює Конвенцію ООН про транснаціональну злочинність. Це свідчить про значну міжнародну підтримку боротьби з торгівлею людьми. Україна ратифікувала Протокол в 2004 році та багато інших міжнародних конвенцій, і внесла зміни до національного законодавства у відповідності до міжнародних документів про боротьбу з торгівлею людьми, примусової праці та використанні дитячої праці.
Уряди багатьох країн вживають заходів для протидії торгівлі людьми, і їхні зусилля класифікуються у звітах, таких як Доповідь про торгівлю людьми Державного департаменту США. Україна входить до другої групи країн, які докладають значних зусиль у цій сфері, удосконалюючи національне законодавство, механізми взаємодії суб’єктів протидії та надаючи допомогу постраждалим, згідно щорічних звітів Міністерства соціальної політики України до Державного департаменту США.
Експлуатація та торгівля чоловіками, жінками та дітьми є гуманітарною проблемою глобального масштабу. Щонайменше 40 мільйонів людей у всьому світі перебувають у пастці в умовах примусової праці. Приблизно п’ята частина з них експлуатується в результаті торгівлі людьми. Ці форми сучасного рабства стали одним із найприбутковіших бізнесів у світі – і одним із найжахливіших. Вважається, що торгівля людьми є найшвидше зростаючим джерелом доходу для організованої злочинності та третім за її значенням, випереджаючи лише торгівлю наркотиками та зброєю.
Торгівля людьми надто прихована, щоб точно виміряти, її кількість є значною. За даними різних міжнародних організацій, 400 000 нелегальних іммігрантів досягають Європи щороку, тоді як 850 000 прибувають до США щорічно (втім, ці цифри включають тих, хто заплатив контрабандистам, а також жертв торгівлі людьми). Орієнтовно щорічно 600 000-800 000 осіб стають предметом міжнародної торгівлі, з яких 80 % становлять жінки і 50 % є неповнолітніми, причому 70 % жінок продаються з метою комерційної сексуальної експлуатації.
За оцінками МОП, 2,44 млн. людей у всьому світі перебувають на примусовій роботі внаслідок торгівлі людьми (з приблизно 12,3 млн. людей у всьому світі, які працюють на примусовій кабальній роботі, є предметом використання дитячої праці та знаходяться у сексуальному підневільному житті).
Торгівля відбувається там, де міграційні потоки найбільші, а не у віддалених регіонах, де міграція відсутня або мала. Інакше кажучи, індивідуальні ризики торгівлі людьми зростають із регіональними масштабами еміграції. Однак збільшуються і ризики прихованої внутрішньої торгівлі людьми. За даними Національної соціальної сервісної служби України за першу половину 2025 року надано 117 статусів осіб постраждалих від торгівлі людьми ( ОПТЛ):17 жінок, 93 чоловіка, 7 дівчат. За видами експлуатації : 13 ОПТЛ – трудова, 4 ОПТЛ- сексуальна, 1 ОПТЛ – жебрацтво, 84 ОПТЛ- змішана, 6 ОПТЛ- використання у порно бізнесі, 1 – продаж дитини, 8 ОПТЛ- використання у збройних конфліктах. 72 ОПТЛ постраждали в Україні (внутрішня торгівля людьми), 45 ОПТЛ – транскордонна. В Житомирській області 2 особи отримали статус ОПТЛ в першій половині 2025 р.
Торгівля людьми є багатовимірним порушенням прав людини, яке зосереджується на акті експлуатації. Організація Об’єднаних Націй визначає торгівлю людьми як «вербування, транспортування, передачу, укриття або одержання людей за допомогою погрози силою або застосування сили чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання влада чи положення вразливості, чи надання чи отримання платежів чи пільг для досягнення згоди особи, яка контролює іншу людину, з метою експлуатації» .Елементи примусу, експлуатації та шкоди пов’язують торгівлю людьми з іншими формами сучасного рабства, примусової праці та примусових шлюбів.
Експлуатація, яка лежить в основі торгівлі людьми, включає різні форми зловживань, такі як великий робочий день, погана оплата, вимагання боргів, фізичне ув’язнення, насильство та погрози. Ці форми зловживання зустрічаються в широкому спектрі з різним рівнем тяжкості. І, що важливо, вплив експлуатації на здоров’я та благополуччя особи, яка стала жертвою торгівлі людьми, залежить від поєднання видів і тяжкості дій, яких вона чи вона зазнає.
Нові можливості, надані глобалізацією технологій, надзвичайно допомогли торговцям людьми. Все частіше бізнес з торгівлі людьми ведеться за допомогою Інтернету, особливо для вербування жінок для секс-торгівлі. Інтернет представляє новий ресурс для секс-торгівців, щоб знайти вразливих жінок, продати жінок для сексуальної експлуатації, приховуючи власну особистість. Через дуже нерегульований характер Інтернету сутенери та ті, хто купує жінок і дітей, які стали жертвами торгівлі людьми, можуть використовувати платформу у злочинних цілях з мінімальним ризиком переслідування.
Торгівля людьми є втраченими можливостями всередині країни, включаючи безповоротну втрату людських ресурсів та майбутньої продуктивності. Згідно зі звітом про торгівлю людьми (TIP) торгівля людьми також призводить до величезних втрат грошових переказів у країни, що розвиваються, оскільки жертвам торгівлі людьми часто доводиться сплачувати «борг», який вони мають за те, що стали жертвами торгівлі людьми.
Торгівля людьми здійснює негативний влив на національну безпеку та верховенство права. Прибуток, який можна отримати від торгівлі людьми, є процесом, який часто вимагає контролю за всім міграційним циклом, та приваблює великі злочинні синдикати, на відміну від контрабанди, якою можуть керувати малі підприємства. Торгівля людьми є третім за величиною міжнародним злочинним підприємством, що щорічно приносить приблизно 9,5 мільярдів доларів США.
Організовані злочинні групи часто поєднують торгівлю людьми з іншими видами злочинної діяльності, і її прибутки підживлюють іншу злочинну діяльність, яка становить величезну загрозу безпеці країн, наприклад торгівлю наркотиками. Операції з торгівлі людьми підривають зусилля уряду щодо встановлення влади на своїй території, загрожуючи безпеці вразливих верств населення. Багато урядів не в змозі захистити жінок і дітей, яких викрадають з їхніх домівок і шкіл або з таборів біженців. Більше того, кошти, які сплачують торговці людьми, перешкоджають спроможності уряду боротися з корупцією серед працівників правоохоронних органів, імміграційних та судових органів.
Торгівля підриває розширені родинні зв’язки, і в багатьох випадках вимушена відсутність жінок призводить до розпаду сімей та недогляду дітей та людей похилого віку. Жертви, які повертаються до громад, часто стикаються з стигматизацією та уникненням, і з більшою ймовірністю стають причетними до зловживання психоактивними речовинами та злочинної діяльності. Діти, які стали жертвами примусової праці або сексуальної експлуатації, отримали непоправну шкоду на розвиток особистості. Люди, які вижили, часто страждають від множинних травм і психологічних проблем
Особи, які постраждали від торгівлі людьми, зазнають «фізичного, сексуального та емоційного насильства з боку торговців людьми, сутенерів, роботодавців та інших. Вони також піддаються різним загрозам на робочому місці, здоров’ю та навколишньому середовищу». Особи, які продаються для секс-індустрії, також відчувають підвищений ризик зараження ВІЛ та іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Жертви секс-торгівлі, яким часто відмовляють у виборі використання презервативів, можуть познайомити з ВІЛ широке населення. Маршрути вантажних перевезень, які обслуговуються групами проституції вздовж вантажних маршрутів, можуть призвести до ще більшого поширення ВІЛ/СНІДу та інших хвороб, у тому числі через міжнародні кордони.
Наслідки для здоров’я не обмежуються лише тими, кого продають з метою сексуальної експлуатації. Працівники, які постраждали від торгівлі людьми, живуть і працюють у переповнених, антисанітарних умовах, не звертаючи уваги на безпеку. Це проблеми не тільки для окремої людини, яка може страждати від тривалого несприятливого стану здоров’я, але оскільки такі умови можуть спричиняти інфекційні захворювання, широкі групи населення також можуть бути піддані ризику
Для отримання допомоги або додаткових консультацій:
15-47 гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
0 800 500 202/102 гаряча лінія Національної поліції України
0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
527 гаряча лінія з протидії експлуатації
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча лінія».
Консультативна лінія підтримки ОПТЛ і мігрантів в Житомирській області – 096-456-55-56 ГО «Жіночий інформаційно-кон
сультативний центр» 
