PSEA – це програма попередження сексуальної експлуатації і наруги, яка впроваджується ООН в країнах, які переживають гуманітарні кризи, з метою захисту прав постраждалого населення, особливо жінок і дівчат на гідне поводження до них працівників гуманітарних організацій під час надання їм гуманітарної допомоги. Гуманітарні організації та місцеві органи влади, які отримують фінансування та пакети гуманітарної допомоги для вимушено переселеного населення проходять відповідне навчання та мають дотримуватися основних правил запобігання неприйнятної сексуальної поведінки. Політика PSEA базується на таких принципах: сексуальна експлуатація і наруга є актом сер’озного проступку і тому є підставою для дисциплінарних стягнень, в тому числі звільнення в стислі часи; сексуальна діяльність з дітьми (до 18 років) заборонена незалежно від віку повноліття або віку згоди на місцевому рівні, помилкова віра дитини не є захистом; обмін грошей, товарів, робіт чи послуг на секс, в тому числі сексуальні послуги та інші види принизлової поведінки заборонено, сюди входить будь який обмін допомоги, що належить бенефіціарам допомоги; сексуальні стосунки між персоналом організації та бенефіціарами допомоги, оскільки вони грунтуються на неоднаковій динаміці влади, підривають довіру і чесність роботи організації і є сильно знеохочені, і якщо у співробітників є підозри до колег щодо СЕН з боку колег повинні повідомляти про такі проблеми через встановлені механізми повідомлень; персонал організації зобов’язаний створювати і підтримувати середовище що запобігає сексуальній експлуатації та сексуальному насильству (СЕН).
В Україні впроваджує політику запобігання СЕН (PSEA) мережа громадських організацій під керівництвом Sofia Canovas Pereda, Senior Inter-Agency PSEA Coordinator.
В 2023 році Жіночим інформаційно-консультативним центром було проведено вебінари для 158 представників місцевих органів влади 17ти територіальних громад Житомирського району (керівники місцевих рад, старости, керівники соціальних служб, у справах дітей, відділів охорони здоров’я, освіти, культури, соціальні працівники), метою яких було підвищення обізнаності осіб керівного складу місцевих органів влади і гуманітарних організацій з питання формування в громаді політики упередження проявів сексуальної експлуатації, сексуального насильства, сексуальних домагань до жінок і дівчат, рівень життя яких залежить від соціальної і гуманітарної допомоги.