Над таким питанням почала працювати Житомирська обласна група жінок-стейкхолдерів, зацікавлених в розробці стратегії розвитку Житомирської області з питання створення безпечного простору для дівчаток та жінок. В групу входять жінки- депутатки Житомирської обласної ради, Житомирської районної ради, голови рад територіальних громад області та керівники райдержадміністрацій, викладачі ВУЗів, лідерки громадських організацій.
Житомирська група жінок-стейкхолдерів почала діяти в рамках проекту північного кластеру «Жінки України: залучені, спроможні та незламні», який впроваджується Пактом за підтримки Міністерства закордонних справ Канади (Global Affairs Canada), координатором якого є Жіночий консорціум України.
Мета проекту полягає у створенні умов для розбудови безпечного простору для жінок ідівчат у Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській областях, м.Києві
Учасниці проекту працюють над розробкою Дорожньої карти з питань створення безпечного простору для жінок та дівчат, в якій розглянуті різні проблемні питання та шляхи їх вирішення. Так наприклад, громадськими місцями користуються як для проведення дозвілля, так і для того, щоб дістатися до та з місця роботи. Безпека та комфорт для різних груп населення в цих громадських місцях не є однаковими. Так, жінки почуваються менш безпечно в громадських місцях.
Згідно експрес-опитування, проведеного Жіночим консорціумом України, отримано такі відповіді на запитання щодо відчуття безпеки в громадських місцях:
“Як ви почуваєте себе в громадських місцях?”
«Почуваю себе небезпечно, коли повертаюсь сама додому, йду по безлюдним дворам, шарахаюсь від кожного шороху і прискорюю кроки. Так само страшно, коли відчиняєш під’їзд, тому що не знаєш, хто може там зустрітися. Всередині все завмирає, коли в ліфт зненацька знаходить незнайомець.» Наталія, 63 р.
«Майже завжди почуваюсь безпечно на вулиці в темний час доби. В транспорті, як це не дивно, почуваюся менш безпечно, можливо, через обмеженість простору» Валерій, 58 р.
«Коли заходжу в погано освітлений підземний перехід, повертаюсь додому громадським транспортом або на таксі ввечері, або бачу, що на зустріч йде темний чоловічий силует, відчуваю напругу й страх за себе». Юлія, 19 р.
«Я живу поряд з метро. Але навіть 5 хвилин дороги для мене – це стрес. Я почуваюсь в небезпеці на вулиці, і також хвилююсь за свою доньку, коли вона повертається пізно з роботи, тому намагаюсь її зустрічати. На вулиці жінка наче сексуальний об’єкт: якісь слова сказані в спину, криві погляди… Особливо боюсь проходити повз місць, де наливають спиртне. Але їх і не обійти.» Галина, 46 р.
У 2017 році 133 633 жінок в Україні постраждали від різних видів злочинів.
Є злочини, від яких страждають переважно жінки: так, у 2017 р. від замахів на життя та згвалтувань постраждали 208 жінок (дівчат) і 25 чоловіків; у 2020 р. – мали місце 393 випадки зґвалтувань, 87 випадків сексуального насильства.
Серед факторів, які поглиблюють проблему:
- Багато постраждалих не звертаються до поліції
- Свідки злочинів мовчать
- Тенденція звинувачення жертви у тому, що вона/він спровокували злочин (віктімблеймінг)
Крім того, відсутній комплексний моніторинг та дослідження рівня безпеки, чутливості та доступності громадського простору в Україні.
Очікується, що на основі Дорожньої карти в областях Північного кластеру будуть розроблені місцеві програми соціально-економічного розвитку, в яких будуть включені заходи щодо створення безпечного простору для жінок та дівчат.