30 – 31 травня 2016 року відбувся дводенний навчальний тренінг для фахівців Червоноармійського району в рамках національного проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Міністерства соціальної політики «Поширення національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми» за фінансової підтримки Уряду Канади.
На протязі дводенного тренінгу 15 фахівців районної групи суб’єктів (13 жінок та 2 чоловіка) поглибити свої знання зі сфери протидії торгівлі людьми, дізналися про механізм перенаправлення суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, самостійно провели ідентифікацію постраждалих та складали оцінку потреб та план реабілітації відповідно до опрацьованих історій.
Торгівля дітьми є великою соціальною проблемою. За статистикою, сьогодні кожна п’ята дитина в світі потрапляє в тенета торгівлі. Велика кількість цих дітей виховується в благонадійних сім’ях. Дуже часто родина, яка є успішною в матеріальному розумінні, багато цінного втрачає у внутрішньо-сімейних відносинах. У результаті діти отримують іграшки, одяг, ласощі, але страждають на дефіцит уваги з боку батьків. Що і стає причиною багатьох бід, і однією з них є торгівля неповнолітніми.
Розглядаючи проблему торгівлі дітьми, слід зазначити, що діти є більш уразливими до явища торгівля людьми, ніж дорослі. Це пояснюється не тільки віком, нестійкою психікою та неготовністю захищати себе, а й нерідко відсутністю чіткого розподілу між оточуючими на «добрих» і «поганих». Діти можуть експлуатуватися у вуличній торгівлі, жебрацтві, як домашня прислуга, в сільському господарстві, як танцівниці, офіціанти або для надання сексуальних послуг, виготовлення порнографічної продукції, для трансплантації органів. Торгівля дітьми відбувається і в межах країни, коли самі українці продають своїх маленьких співгромадян із метою їх експлуатації. Існують випадки, коли батьки, опікуни чи усиновителі дитини були причетні до злочинів та отримували вигоду від використання дітей.
Згідно з даними Українського інституту соціальних досліджень, серед жінок, що займаються наданням сексуальних послуг в комерційних цілях, 11 відсотків складали дівчата віком від 12 до 15 років і 20 відсотків – віком від 16 до 17 років, в проституцію залучаються навіть десятирічні дівчатка.
Слід зазначити, що такий злочин як торгівля людьми, а особливо дітьми, дедалі більше стає підконтрольним транснаціональним злочинним угрупуванням, тому що це вид злочинної діяльності, який приносить колосальні прибутки від експлуатації постраждалих осіб та поки що має низький рівень розкриття та висунення обвинувачень проти злочинних угруповань. Якщо справи і доводяться до суду, вироки, що виносяться злочинцям, є надто лояльними.
Експерти називають наступні причини торгівлі дітьми в Україні :
- сучасний стан економіки й зайнятості населення України;
- недоліки – нормативно – правового регулювання соціально – економічної сфери, а також прогалини кримінального, кримінально – процесуального та адміністративного законодавства;
- недосконалість законодавчої бази та її невідповідність нормам міжнародного права, що обмежує можливості правоохоронних органів щодо боротьби з такими злочинами;
- пропаганда розпусти й насильства в засобах масової інформації;
- бездоглядність дітей, хиби навчально – виховної роботи з ними;
- поширення алкоголізму та наркоманії та значне омолодження цих явищ;
- недостатній і нерегулярний контроль за діяльністю фірм, агентств та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють працевлаштування громадян, організовують туристичні поїздки;
- недостатня активність правоохоронних органів щодо боротьби з торгівлею людьми, проституцією і правопорушеннями у сфері громадської моралі.
Торгівля людьми залишається серйозною проблемою в Україні, хоча за останнє десятиріччя для боротьби з цим явищем було докладено значних зусиль. Водночас питання протидії торгівлі дітьми все ще залишається без багатьох відповідей.
20 вересня 2011 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про протидію торгівлі людьми», підписаний 11 жовтня Президентом України. Окремий розділ відведено протидії торгівлі дітьми, зокрема розділ VI, згідно якого протидія торгівлі дітьми базується на таких спеціальних принципах:
1) дотримання прав дитини;
2) повага до думки дитини, яка постраждала від торгівлі дітьми, стосовно заходів, які до неї застосовуються, з урахуванням її віку, стану здоров’я, інтелектуального і фізичного розвитку та інтересів;
3) роз’яснення дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми, у зрозумілій для неї формі її прав та обов’язків;
4) забезпечення конфіденційності інформації про особу дитини та відомостей, які дозволили б установити дитині статус як такій, яка постраждала від торгівлі дітьми.
Згідно ст. 22 (п.1) Закону України “Про протидію торгівлі людьми“: Особа, якій стало відомо про дитину, яка страждає/постраждала від торгівлі дітьми, зобов’язана невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомити про це місцеву державну адміністрацію, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ або органи прокуратури.
Держава надає допомогу дитині з моменту, коли з’явилися підстави вважати, що вона постраждала від торгівлі дітьми, і до повного завершення реабілітації дитини. Після отримання інформації про дитину, яка постраждала від торгівлі дітьми, місцева влада, на території якої виявлено дитину, невідкладно встановлює особу дитини, здійснює оцінку обставин та приймає план першочергових заходів допомоги дитині на період до вирішення питання щодо встановлення дитині статусу особи, яка постраждала від торгівлі дітьми. У разі якщо дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, місцева державна адміністрація невідкладно вирішує питання влаштування дитини.
Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей із залученням закладів освіти, охорони здоров’я здійснюють розробку та впровадження індивідуальної програми
допомоги дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми. Опрацювавши кейси та історії учасники висловили своє бачення стосовно тяжкості даного злочину, неприємними «знахідками» були ситуації змішаних експлуатацій. Учасники, не соромлячись, висловлювали свої емоції та почуття, дивуючись силі та витримці постраждалих. Усвідомивши, через що проходять «жертви», суб’єкти усвідомили рівень відповідальності роботи з такою категорією осіб та вплив їхньої діяльності на успішність проходження реабілітаційного періоду.
@OSCE Project Co-ordinator in Ukraine; @Morcos_DEV; @CanEmbUkraine; @WaschukCanUA; @CanadaDev; #людинаНЕтовар
